Мешканці та інвестори – ключові чинники польської моделі місцевого економічного розвитку


Продовжуємо знайомитися з польським досвідом розвитку місцевого самоврядування. З 4 по 12 червня вже четверта група працівників органів місцевого самоврядування з Донецької та Луганської областей відвідала Малопольське воєводство. Цього разу програма візиту була сфокусована на чинниках місцевого економічного розвитку. До складу української делегації увійшли працівники фінансово-економічного блоку, які відповідають за економіку, розвиток підприємництва та залучення інвестицій.

Перший день візиту українська делегація провела у Кракові. В офісі приймаючої організації MISTiA FRDL заступник директора з розвитку та співпраці Войцех Одзімек розповів про структуру органів місцевого самоврядування у Польщі та розподіл повноважень між ними, детально зупинився на джерелах формування місцевого бюджету та основних напрямах видатків. Наступна зустріч відбулася в Адміністрації Маршалка Малопольського воєводства – органі місцевого самоврядування регіонального рівня. Тут нам представили Стратегію розвитку Малопольського воєводства та Малопольський інвестиційний план на 2015-2023 роки.

Наступні три дні наша група знайомилася з підходами до місцевого економічного розвитку у ґмінах – базовій одиниці місцевого самоврядування у Польщі, яка надає найбільше послуг населенню, має найбільше повноважень але й відповідальності перед своїми мешканцями. Наші польські партнери з MISTiA FRDL запропонували для візиту три ґміни: Нєполоміце, Затор і Забєжув. Усі вони відносно невеликі, змішані – з центром у місті та сільськими населеними пунктами, але кожна має свою цікаву історію успіху та підходи до місцевого розвитку, які варто взяти на озброєння.

Ґміна Нєполоміце розташована поруч Кракова з його південного-східного боку. У ґміні трохи більше 24 тисяч мешканців, майже половина з яких (11,5 тисяч) проживають у місті Нєполоміце. Цікаво те, що для цієї ґміни характерна позитивна динаміка приросту населення (2%), тоді як в цілому по країні демографічна криза. Це спричинено як близькістю до Кракова, так і хорошим кліматом для життя і роботи, який намагається створити місцева влада. Дохідна частина бюджету на 2017 рік склала 136,1 млн злотих (понад 30 млн євро). Видатки трохи більші – 141,5 млн злотих. Але, як пояснюють нам місцеві керівники та наші партнери, дефіцитний бюджет – це звичайне явище, і навіть позитивне. Адже це означає, що ґміна активно інвестує у свій розвиток. Основне джерело власних доходів – податок з доходів фізичних осіб – 18,5% бюджету, податок з нерухомості на юридичних осіб – 16,2%, освітня субвенція – 20,1%. Як і в більшості польських ґмін основна частина бюджету витрачається на освіту – 37,7%. Ґміна Нєполоміце відома своєю інвестиційною зоною, у якій зараз працює 70 великих фірм, що приносять щорічно 22 мільйони злотих податків і створили 5500 робочих місць. Першим великим інвестором була компанія Coca Cola. За нею потягнулися інші – MAN (світовий виробник вантажних автомобілів), Oknoplast (найпотужніший у Польщі виробник пластикових вікон), STACO (виробник металевих конструкцій для будівництва) та багато інших підприємств різноманітного профілю (як виробничих, так і сфери послуг). Серед основних чинників успіху місцеві чиновники називають доступність робочої сили, хороше транспортне сполучення, прозорі та зрозумілі процедури для бізнесу, швидка процедура отримання дозволу на будівництво, розвинена інфраструктура. Ґміна витрачає власні кошти, щоб забезпечити інвестиційну зону необхідними комунікаціями. Все робиться для того, щоб інвестор якомога швидше почав працювати і сплачувати податки, а не витрачав дорогоцінний час на біганину по коридорах адміністрації.

Активний економічний розвиток супроводжується підвищенням якості життя мешканців ґміни. Нєполоміце – єдина ґміна у Польщі, яка має у своїй власності замок. Відновлений практично з руїн він став візитівкою міста. Тут працює готель, ресторан, постійно відбуваються розмаїті корпоративні заходи. Багато коштів ґміна інвестує у культуру та освіту. Уклавши угоду з повітом, Нєполоміце взяли на своє утримання місцевий ліцей, хоч згідно з законом його утримання лежить у компетенції саме повіту. Але таким чином ґміна подбала, щоб підприємства, які працюють на території інвестиційної зони, не відчували браку робочої сили, брали на роботу місцевих працівників.

Українська делегація мала змогу на власні очі побачити як організована інвестиційна зона та відвідати одне з підприємств – Silgan White Cap, виробника кришок twist-off, який постачає свою продукцію по всій Європі, зокрема й в Україну.

Ґміна Затор розташована 46 км на захід від Кракова у досить стратегічному місці – поруч з автострадою А4, яка йде через усю Польщу від України до Німеччини. Через Затор пролягає дорога до двох важливих туристичних центрів – міста Освєнцім, поруч з яким розташований меморіальний музей “Концентраційний табір Аушвіц-Біркенау” та міста Вадовіце – батьківщини Папи Римського Івана Павла ІІ. Тут проживає лише 9 тисяч мешканців, серед яких 4 тисячі – у самому Заторі.

Свій бренд ґміна побудувала на … рибі. Колись тут була традиція розведення коропів. Ця риба для поляків знакова – адже саме вона є головним блюдом різдвяного столу. Місцева влада вирішила відродити цю традицію. Відновили ставки, вклали кошти в інфраструктуру для відпочинку та рекреації. Спільно з сусідніми ґмінами розробили концепцію так званої “Долини коропа”, яка стала основою стратегічного розвитку. Поступово ця тема почала розвиватися і приносити прибутки. Щороку проводяться тематичні масові заходи, на які з’їжджається багато туристів. Навколо ставків розвивається ресторанно-готельний бізнес, з’явився інвестор, який відкрив унікальні парки розваг – Заторлянд, Парк Святого Миколая, Парк грецької міфології.

У 2009-2012 роках ґміна виділила майже 40 га повністю оснащеної комунікаціями території під інвестиційну зону. На противагу інвестиційній зоні в Нєполоміцах тут роблять ставку на невеликих інвесторів. У цьому є своя перевага, як стверджують місцеві керівники. Адже якщо великий інвестор раптом вирішить перенести свої виробничі потужності в іншу країну, то багато людей втратить роботу, а нового інвестора такого масштабу не так легко буде швидко знайти. Щоб привабити інвесторів ґміна розробила свою систему інвестиційних стимулів. Зокрема, їх звільняють на різний період від податку на нерухомість. Тривалість цих податкових канікул залежить від кількості створених нових робочих місць:

  • 6 місяців, якщо створено 5 нових робочих місць;
  • 1 рік – за 10 нових робочих місць;
  • 2 роки – за 20 нових робочих місць;
  • 3 роки – за 40 нових робочих місць;
  • 4 роки – за 60 нових робочих місць;
  • 5 років – за 90 нових робочих місць;
  • 6 років – за 120 нових робочих місць;
  • 7 років – за 150 нових робочих місць.

Цікаво, що серед підприємств, які працюють у цій інвестиційній зоні, є й київська фірма.

У 2014 році на території ґміни Затор відкрився найбільший у Польщі сімейний парк розваг – ENERGYLANDIA. Парк займає 26 гектарів і постійно розростається. За сезон його відвідує понад 1 мільйон відвідувачів (згадайте, що у всій ґміні лише 9 тисяч мешканців!). Місцева влада домовилася з власником парку розваг, що усі мешканці ґміни мають пільгову ціну на вхідний квиток – 50% від його вартості.

Ґміна Забєжув межує з Краковом і розташована з північно-західного боку. Її особливість – розташування на території Міжнародного аеропорту Баліце. Це ґміна з багатою історією, мальовничими ландшафтами юрського періоду, і водночас розвиненою рекреаційно-туристичною інфраструктурою. Станом на 2017 рік тут проживає 25 тисяч мешканців. Як і в Нєполоміцах тут немає демографічних проблем. Все більше краків’ян переселяються на територію ґміни Забєжув. А слід зауважити, що поступлення від податку з доходів фізичних осіб (одного з ключових джерел наповнення місцевого бюджету) безпосередньо залежать від кількості мешканців. Адже цей податок у Польщі сплачують саме за місцем проживання, а не роботи. Єдина проблема, з якою місцева влада намагається боротися, – не всі мешканці реєструються на території ґміни.

Ще не так давно містечко Забєжув своїм виглядом не дуже відрізнялося від українських районних центрів. В самому центрі тут було безліч покинутих промислових будівель, мешканці практично не мали місця для прогулянок та відпочинку. Громада вирішила, що місто просто зобов’язане мати свою центральну ринкову площу з міською ратушею, як це є у більшості європейських міст. Втілення цієї ідеї у життя тривало понад 10 років. У 2003 році влада міста викупила право на користування нерухомістю, яка належали товариству Камекс. Територію прийняли у власність ґміни лише в 2005 році. А через рік у 2006 році з’явилася концепція будинку і господарювання територіями центру Забєжова. Дозвіл на будівництво ратуші було видано у серпні 2008 року. Тоді ж розібрали більшість старих будинків, які знаходилися на цій території. Будівництво нового громадського центру розпочалося у жовтні 2009 року. Упродовж 2010-2013 років було побудовано сучасну міську ратушу, в якій розташувалася адміністрація ґміни. До цього часу адміністрація функціонувала в трьох будинках, що було значною трудністю для зацікавлених сторін.

Ратушу збудовано відповідно до найновіших стандартів. Вона повністю пристосована для потреб осіб з обмеженими можливостями. У ратуші є сучасна і простора зала для проведення нарад, яка також виконує функцію зали для укладання шлюбів. На першому поверсі будинку знаходиться бюро обслуговування клієнта. Тут також зручне місце для мешканців, де можна собі присісти, заповнити формуляр, зробити відповідні роздруківки, отримати відповідну інформацію.

На першому поверсі, у вежі ратуші, виділено зону, де в тиші, далеко від гамору, можна насолоджуватися гарним виглядом і одночасно написати листа або скористатися інтернетом. У ратуші і найближчому оточенні буде надаватися вай-фай з безкоштовним доступом до інтернету для мешканців та гостей.

Зараз місцева влада оголосила тендер на забудову і впорядкування площі перед ратушею, що вона набрала вигляду класичної ринкової площі з будівлями комерційного і громадського призначення, де б вирувало міське життя.

І завершилася робоча частина програми візиту знову у Кракові відвіданням Краківського технологічного парку. Тут українська делегація змогла детально дізнатися про специфіку діяльності спеціальних економічних зон, в яких інвестори мають пільги на сплату податку на прибуток. Директор відділу технологічного парку п. Кшиштоф Кшитоф’як розповів про особливості залучення та обслуговування інвесторів, а його колега представила програми КТП, спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу, зокрема діяльність технологічного інкубатора. Дотримуючись стратегії розвитку Малопольського воєводства і міста Кракова, Краківський технологічний парк підтримує діяльність інноваційних фірм, які працюють у сфері ІТ та креативних індустрій. Учасники візиту мали змогу побачити унікальне сучасне обладнання для виробництва кіно та відео продукції, анімаційних фільмів. По секрету нам розповіли, що саме зараз тут працює над монтажем нового фільму українська кіностудія.

Детальна програма візиту.

***
Серія навчальних візитів до Польщі для представників органів державного управління та місцевого самоврядування з Донецької та Луганської областей відбувається в рамках проекту Програми Розвитку ООН та Представництва ЄС в Україні “Відновлення управління та примирення у громадах України, постраждалих від конфлікту”.

Організатори візиту – Малопольський інститут територіального самоврядування та адміністрації FRDL MISTiA (Краків) та ГО “Інститут політичних технологій”(Львів).