Про це мали змогу дізнатися представники обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з Донецької та Луганської областей, які перебували в Естонії з 27 листопада до 2 грудня 2017 р. Це був останній в цьому році навчальний візит, який Інститут політичних технологій організував на замовлення проекту ПРООН та Представництва ЄС в Україні “Відновлення управління та примирення у громадах України, постраждалих від конфлікту”.
Насичену програму про електронне врядування на місцевому рівні нам допомогли організувати естонські партнери – Академія е-врядування eGA. Це відома не тільки в Естонії громадська організація, яка скоро святкуватиме своє 15-річчя. Її заснував Уряд Естонії та ПРООН. Керівництво та ключові експерти Академії – фахівці у сфері е-врядування, е-демократії та інформаційних технологій, багато з яких безпосередньо будували електронне суспільство в Естонії, працюючи на керівних посадах у центральних органах державної влади. Сьогодні вони передають свій досвід делегаціям з багатьох країн світу – в одному кабінеті сиділа наша делегація, а в іншому – група з Японії.
Експерти eGA дуже детально ознайомили українську групу з історією е-врядування в Естонії, яка розпочалась практично відразу після відновлення незалежності у 1991 році. Після розпаду СРСР у спадщину Естонському Уряду залишились нікому тепер непотрібні системи радянського урядового зв’язку. У кабінеті Прем’єра стояла повно телефонних апаратів прямого зв’язку з неіснуючими структурами – партійними, військовими, залізничними тощо. На допомогу прийшли шведські та фінські телекомунікаційні компанії, які дуже швидко розгорнули в Естонії сучасні на той час системи зв’язку. Вже на початку 90-х естонці поставили перед собою амбітну ціль – до 2015 р. у кожній хаті має бути Інтернет швидкістю 100 мБіт/с. І їм це вдалося.
Сучасна Естонія виглядає так:
- 88% домогосподарств мають доступ до широкосмугового Інтернету;
- 3G і 4G мобільним зв’язком покрита практично вся країна;
- У 2018 році Естонія разом зі Швецією стануть першими в Європі країнами з 5G мобільним Інтернетом;
- кожен естонець має ID-картку;
- 99% послуг надаються онлайн;
- 99% банківських трансакцій здійснюються онлайн;
- 98% податків сплачуються онлайн;
- 95% медикаментів купують за допомогою електронних рецептів;
- понад 30% населення голосують через Інтернет…
Упродовж тижневого візиту українська група побувала у багатьох цікавих місцях, побачивши як на практиці використовують інструменти е-врядування у державних структурах та органах місцевого самоврядування. Міський секретар Таллінна розповів про систему місцевих податків, міську економіку, електронний документообіг. В Уряді Естонії ми дізналися про е-Кабінет як інструмент для електронного ухвалення рішень.
Далі була поїздка у друге за розміром місто Естонії – Тарту. Шлях до е-врядування тут розпочався у 2000 році. У 2003 Тарту повністю перейшло на електронний документообіг. Мешканці дуже задоволені, що все можна залагодити електронним способом і охоче користуються е-послугами. За останні 10 років міська рада не видала жодного документу у паперовій формі. Ще у 2001 році Тарту вперше у світі запровадили систему паркування в місті через мобільний телефон. Відповідні служби також можуть перевірити оплату за паркування через мобільний додаток, там же отримати дані про власника автомобіля і виписати йому штраф, тому прийде повідомлення про це на електронну пошту. Рішення можна опротестувати, також електронним способом.
Зараз місто Тарту запроваджує інновації у системі оплати за проїзд у громадському транспорті – безконтактну систему продажу квитків на громадський транспорт (для власників смартфонів). Мета – запровадити у міських автобусах надійну і повністю автоматичну безконтактну систему продажу квитків, з допомогою якої точно встановлюється коли пасажир зі смартфоном входить і виходить з автобуса. Система вже пройшла перший етап тестування і скоро стане реальністю.
Трошки опустив нас на землю менеджер SparkDemo – інформаційно-демонстраційного центру з підтримки підприємництва. Він не тільки в чергове розповідав про досягнення естонців, а зупинився і на проблемах. Ключова – це демографічний спад населення. Як і в багатьох країнах не вистачає робочих рук у різних сферах. Десять років тому привезли білоруських будівельників. Місцеві були проти цього, але зараз кажуть, щоб привезли ще. Українці також потихеньку освоюють цей ринок праці. Доповідач наголосив, що бути проти – це національна риса естонців. Є й ментальні проблеми. З моменту відновлення незалежності Естонія прагне стати повноцінною Скандинавською країною, але радянське минуле не дає змоги зробити це так швидко як би хотілося.
Доповнив загальну картину е-Естонії візит до e-Estonia Showroom – демонстраційного центру, в якому нам ще раз цілісно розповіли про застосування інформаційних технологій в основних сферах публічного життя. А зробив це Federico Plantera – італійський журналіст, який перебрався до Естонії з теплої південної Італії, отримав естонське е-громадянство, ID-карту і тепер розповідає відвідувачам e-Showroom, як Естонія стала е-країною. Естонці надають інформаційним технологіям настільки велике значення, що інтернет у них згадується навіть у преамбулі естонської Конституції як одне з базових прав громадян. Ось ще декілька цілком вимірювальних переваг електронного суспільства:
- завдяки використанню цифрового підпису Естонія щороку економить 2% ВВП,
- на місяць економиться кількість паперу висотою з Ейфелефу вежу,
- втричі зменшились черги в лікарню,
- інтернет-голосування удвічі дешевше, ніж інші види виборів.
Завершився навчальний візит знову в офісі Академії е-Врядування, де українські учасники підвели підсумки побаченого та попрацювали у групах, поміркувавши як можна почати запроваджувати в Україні принаймні частину з цього.
